Люди завжди жили у суспільстві, ще з моменту появи людства. Так ми влаштовані біологічно. Нам потрібні інші люди. Це частина нашої природи. Відокремитися не вийде, хоч яким самостійним ви собі не здаєтесь. Потреба бути частиною спільноти дасть про себе знати.
Саме через цей суспільний устрій ми: навчаємось, розвиваємось та пізнаємо світ. Чим більше людей ми дізнаємось — тим більше вдосконалимо себе та отримаємо більше інформації.
Потреб подібної поведінки багато:
- Перша причина найдревніша — потреба в захисті та безпеці;
- Потреба відчувати себе частиною суспільства, мати приналежність до чогось;
- Намір отримати підтримку, довіру, піклування. От і формуємо дружні зв’язки з однодумцями;
- Потреба відчувати себе потрібним, отримати самоповагу та престиж в суспільстві;
- Потреба в коханні. Так, ми хочемо, щоб нас кохали, поважали, цінили й, не менш важливо для нас, кохати самим;
- Прагнення досягти майстерності в улюбленій справі. А якщо не буде стороннього свідка, як ми дізнаємося про результат своїх трудів? Хто дасть нам визнання?
Як висновок:
«Люди разом можуть здійснити те, що не в змозі зробити самотужки; єднання умів і рук, концентрація їхніх сил може стати майже всемогутньою.”
Д. Уебстер.
Саме тому ми будуємо сім’ї, знаходимо друзів, однодумців.
Проте, пам’ятайте, важливим є не тільки зв’язок з іншими, а ще його якість! Тобто, що пов’язує людей, на якому рівні. Якщо це комунікація, то якого рівня ця комунікація? Чи готові ви вкладати зусилля й увагу в спілкування та чи окупається це? Якщо це відносини, то чи достатньо ви інвестуєте часу та сил у побудову стосунків своєї мрії? А людина вам відповідає взаємністю?
Саме тому я кажу, що будь-яка комунікація — мистецтво, звичка та складна робота!
Якщо ти відчуваєш незадоволеність у цій сфері свого життя, приходь на консультацію. Там зможемо виявити причину незадоволення та побудуємо стратегію ефективної комунікації в задоволення.
Залишити відповідь