Я радію, що зараз в нашій країні почали приділяти увагу ментальному здоров’ю і гадаю, що багато з вас розуміють різницю між психологом та психотерапевтом. Трохи поясню: психотерапевт може працювати з прикордонними станами психіки людини й назначати медикаменти. 

Психолог працює зі здоровими людьми які зазнали певних травм, хочуть змінити свої реакції на обставини, покращити емоційний стан, знизити тривожність, пропрацювати образу на батьків, коханого, підвищити самооцінку, поставити ціль та досягти її залучивши на допомогу спеціаліста… тощо.

Та все ще часто можна почути фразу: «А ти що, сам/сама впоратися не зможеш?»

Пам’ятаю, як моя клієнтка виклала сторіс відмітивши мене з надписом «Терапія закінчена!» Тоді їй почали писати з запитаннями: «А що трапилося?», «Ви ж така стійка, ми гадали ви до психологів не звертаєтеся!», «Гадала такій людині, як ви, психолог не потрібен, невже ви самі не могли вирішити якесь питання?».

Та клієнтка й справді дуже стійка, розумна та глибока особистість! Її відповідь була досить коротка та в ціль: «Могла, та з психологом це набагато швидше. Не бачу сенсу гаяти часу.»

Так, наприклад ми не замислюємося, чому йдемо на манікюр, адже можна дома, самій. Чому купуємо одежу, а не шиємо. Чому користуємося послугами бухгалтера, якщо маємо фірму. Знання ж ніхто не ховає, бери розбирайся, застосовуй.

Ще одна чарівна річ про яку чула. «А ти використовуй Сократівський діалог і психолог буде не потрібен!» Це така собі завуальована форма, «А ти що, сам не впораєшся?». Інструмент і правда гарний, психологи його використовують, щоб змусити людину мислити й займатися самопізнанням. Та помітьте, це все ж таки діалог між двома людьми. Навіть Сократ шукав собі співрозмовників, щоб його думка розгорнулася й підтвердилася, або ж навпаки зазнала поразки. Це був його шлях до істини. Так, я знаю, що в методі КПТ психолог може дати домашнє завдання у вигляді такого діалогу з самим з собою на папері. І це дійсно може бути досить ефективно. Та треба враховувати захисні механізми психіки. Там де буде по справжньому боляче, страшно, соромно, мозок нас туди не пустить і ми навіть не помітимо цього. Це називається супротив психіки й виявити його самостійно майже не можливо.

То коли ж психолог безсильний?

Неможливо розв’язувати проблему на тому ж рівні, на якому вона виникла. Треба стати вище цієї проблеми, піднятися на наступний рівень.

Альберт Ейнштейн

📍А це означає, що вам доведеться мислити та дивитися під іншим кутом не лише на ситуацію, а й на себе. Оскільки залишаючись з тими ж самими думками все у вашому житті буде незмінно. І не тіште себе думкою, що я ж ходжу до психолога. Це самообман, ви білите стіни у своїй в’язниці, та ви ще й досі там.

📍Мислення це ще не все. За своїми думками люди ладні спостерігати, а от відчуття… Інколи складається враження, що люди бояться відкрити скриню Пандори. Воно й не дивно. Нас так довго вчили нічого не відчувати й пригнічувати власні почуття, що тепер це завдання з зірочкою. Та не розуміючи своїх станів й відчуттів, дорога до розв’язання питання може бути закритою. Як приклад: Людина стоїть на зупинці, до неї підходить волонтер і просить кинути гроші в скриньку на порятунок бездомних тварин. Клієнтка беземоційно кидає гроші в скриньку. А потім приходить із запитом, ТРИВОГА. В голові немає жодних подій і думок пов’язаних з цим. І тільки легка мікроміміка під час розповіді про волонтера видає тривогу клієнтки. У неї є собака (кращий друг) і волонтер запустив страх втрати домашнього улюбленця, оскільки кошти йшли на медичне втручання. Перепитуючи людину про відчуття, клієнтка стверджувала, що нічого не відчував. Але так не буває. Просто відсутня звичка спостерігати за своїми станами, от і все. Звісно, якщо мова не йде про людей з алекситимією. І добре, що в цьому випадку з клієнткою відреагувало тіло, що дозволило дізнатися про справжній стан речей. З цього витікає інший пункт…

📍Психолог не допоможе, якщо ви не прислухаєтесь до порад та ігноруєте їх. При відсутності зв’язку з емоціями їх потрібно будувати. Один візит на тиждень до психолога вам у цьому не допоможе. Це щоденне тренування. Це як спорт або ж навчання, не практикуючи не досягнеш результату. Пам’ятайте, психолог є лише інструментом, ви й тільки ви відповідальні за ваш стан та його покращення.

📍Психолог не зможе вам допомогти, якщо ви приходите лише від випадку до випадку і хочете усунути лише симптом не дивлячись в корінь проблеми. Гадаю тут і без пояснень все зрозуміло.

📍Психолог не допоможе, якщо ви будете відміняти консультації через те, що у вас немає настрою спілкуватися. Це про дитячу позицію і про те, що насправді ви не готові брати відповідальність за свій стан. Та терапія не подіє, якщо немає бажання дивитися на себе справжнього та визнавати не тільки недоліки інших, а ще й свої. І поки ви дуєтеся й продовжуєте злитися на весь світ, ваш стан тільки погіршується.

📍Забувати про зустрічі, чекати, що психолог буде постійно нагадувати. Це все ж та сама дитяча позиція. Коли людині не вистачає уваги та самоцінності. Їй хочеться, щоб про неї дбали, піклувалися, казали, що вона важлива та цінна. Та ви забуваєте, що з дітьми рідко рахуються, у кращому випадку вони отримують цукерки від інших дорослих. Так, їм можуть дати трохи уваги, та частіше за все ми ігноруємо чужих дітей, адже у них є власні батьки. То може прийшов час подорослішати? Повторюся, ваше життя належить тільки вам, так само як і стани.

Запам’ятайте одну просту річ. У психолога немає інших рук окрім ваших. Все, що ми можемо дати Вам – це знання, а що з ними робити, воля ваша.